Сьогодні покажемо дещо трохи інше, за рецепт цього разу дякуємо Zdeněk Pohlreich. Сьогодні приготуємо рагу із суміші лісових грибів, у цьому конкретному випадку до суміші входять: парасолька червоніюча, отідея равликова, спарасис кучерявий, кілька видів сироїжок, маслюк модриновий, мухомор червоніючий і, мабуть, ще якісь гриби. Зізнаємося, ми дістали пакунок із морозилки, дали йому розморозитися й якнайкраще стекти.

Таку саму або ще кращу смакоту можна приготувати з болетових грибів або із суміші, наприклад, із лисичками, причому менші гриби залишимо цілими, середні розріжемо навпіл, а решту засушимо ...

Що нам знадобиться на 2 порції.

2 цибулини шалоту

4 жмені лісових грибів — нарізаних великими шматками. Склад видів довільний.

200 мл вершків

300 мл сухого білого вина, воно не повинно мати надто вираженої кислинки ...

2 жмені свіжого цибулиння-пера (для різних інших варіантів можна використати іншу зелень — петрушку, шніт-цибулю або навіть базилік чи чебрець)

50 г вершкового масла

50 г топленого масла

Розігріваємо топлене масло, дрібно нарізаємо шалот і злегка обсмажуємо.

Додаємо гриби й обсмажуємо.

Тим часом підготуємо зелену цибулю й наріжемо її дрібними шматочками (фото нарізаної не вдалося :( )

Не надто перемішуємо й обсмажуємо гриби, ми не хочемо, щоб вони пустили забагато води. Якщо пустять багато води, її доведеться випарувати.

Коли гриби обсмажаться, вливаємо біле вино.

Даємо йому майже повністю випаруватися.

Вливаємо вершки ...

... і перемішуємо ... якщо вино достатньо випарувалося, вершки не повинні зсістися. Але перемішуємо ...

Чекаємо, доки вершки майже випаруються, і додаємо вершкове масло. Інтенсивно перемішуємо, щоб суміш трохи спінилася. Солимо, перчимо свіжомеленим чорним перцем, знімаємо з вогню й додаємо зелену цибулю.

А тепер уже можна подавати. Якби ми мали дрібніші болетові гриби, розрізані навпіл, це було б ще й гарно на вигляд. Якось наступного разу візьмемося ще й за грибний соус, який спробуємо приготувати трохи по-новаторському.

У будь-якому разі ця страва з приємною кислинкою та вершковим смаком має Нам сподобатися. Особливо якщо класика нам уже остогидла. Смачного.

Це писав RIK у той час, коли лише вчився готувати, не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.