Перевага в тому, що два основні продукти нам легко забезпечить власний сад і город. Брукву цього року успішно вирощуємо, вона дуже невибаглива, її листя чудово підходить для салату, а коренеплід, звісно, має широке застосування на кухні. Вишні теж із саду, ми лише трохи підсилимо їхній смак.
Що нам знадобиться для 4 суфле?
Для суфле:
1/2 невеликого коренеплоду брукви
2 яйця
1 столова ложка вершкового масла
1 столова ложка пшеничного борошна тонкого помелу
4 столові ложки цукру-піску
200 мл рожевого вина
Для соусу:
жменя вишень
сік одного лимона
4 столові ложки цукру-піску
50мл червоного портвейну
Тож берімося до справи:
Пан Бруква з городу. Нам потрібна половина. Знімаємо шкірку,
Нарізаємо скибочками, їх потім соломкою, а соломку — дрібними кубиками.
Підготуємо 200 мл рожевого вина.
У сотейник кладемо брукву, 2 столові ложки цукру ...
... і вино та починаємо варити.
Щойно вино википить, почнуть утворюватися великі бульбашки, а бруква — карамелізуватися. Але нам також потрібно, щоб вона розм’якла, а це триває доволі довго. Тож доливаємо трохи води, тушкуємо й карамелізуємо, потім знову воду, і так по колу. Потрібна приблизно година, щоб бруква розм’якла. Якщо нам не хочеться так довго вовтузитися, можна попередньо відварити її у воді, але саме так ми досягнемо кращої карамелізації та повністю наситимо її солодким смаком.
Поступово вона почне трохи темніти ... і скуштуємо, як їй пасує солодке. Різкий запах коренеплоду на перших етапах варіння невдовзі мине, нехай він нас не відлякує.
Коли бруква стане м’якою й карамелізованою, залишимо її охолонути.
Тепер можемо підготувати решту складників. Білки відокремлюємо для збивання в піну, жовтки розтираємо з двома столовими ложками цукру.
Потім додаємо столову ложку вершкового масла та столову ложку пшеничного борошна тонкого помелу ...
І знову перемішуємо до однорідного тіста.
Білки злегка підсолюємо та збиваємо в піну.
Розігріваємо духовку до 180°C і беремося до вишневого соусу, щоб він був теплим до подачі. Вишні без кісточок кладемо в сотейник разом із соком, вичавленим з одного лимона (якщо покласти його на кілька секунд у мікрохвильовку, сік чудово вичавлюватиметься), та цукром і доводимо до кипіння.
Коли бруква охолоне, обережно перемішуємо її з тістом.
І легенько вмішуємо в нього збиті білки.
Тут було мало часу фотографувати, тож ця суміш ще не зовсім як слід перемішана. Не можна допустити, щоб білкова піна опала, але водночас треба перемішати все якомога краще.
Коли готово, наповнюємо формочки для суфле на три чверті й ставимо випікатися в розігріту духовку.
Тим часом завершуємо соус. Після того як лимонний сік із цукром підкреслить кисло-солодкий смак вишень, нам потрібно уварити соус до загустіння.
Кілька вишень залишимо для прикрашання. Надрізаємо їх із боку плодоніжки на вісім часточок ...
Виймаємо кісточку — і маємо квіточку :)
Або можемо залишити для прикрашання цілу вишню з плодоніжкою та листочком.
Коли соус загусне, вливаємо портвейн і знову уварюємо до густого соусу.
Щойно суфле добре пропечеться (це зрозуміємо з того, що воно піднялося над краєм формочки й потемніло зверху), швидко виймаємо, поливаємо вишневим соусом, прикрашаємо вишневою квіточкою та відразу подаємо теплим.
І нам цікаво, що ми скажемо про незвичне використання брукви на кухні.
Смачного.
Це писав RIK у той час, коли ще тільки вчився готувати, тож не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.