На початку першої статті цієї рубрики дозволю собі невеличкий вступ. Кожен, хто має діточок, напевно, часто міркує, як найкраще використати вільні хвилини на вихідних і куди вирушити на сімейну прогулянку, яку малеча оцінила б.

Наша майже чотирирічна дитина до того ж цієї весни захворіла на цукровий діабет (про це докладніше напишу в рубриці Diabetes Mellitus), тож рухатися потрібно, водночас пильно стежачи за рівнем цукру.

Оскільки ми й самі часто насилу знаходимо, куди піти й чим зацікавити діточок, я вирішив поділитися з іншими цими «мінімандрівними нотатками», показати фотографії, і, можливо, хтось із читачів теж спокуситься на прогулянку до місця, про яке інакше й не дізнався б.

Неподалік від нашого дому розташовані руїни замку Zbořený Kostelec, куди мої батьки водили ще мене. Руїни замку — безперечно, одна з тих речей, якими легко захопити дитячу душу і на які вона радо чекає.

За початкову точку нашої прогулянки ми обрали село Nespeky (на старій бенешовській дорозі), звідки можна вирушити вздовж річки. Туристичний вказівник тут показував 5,5 км, і я був цілком певен, що наша мала весь маршрут сама не протупає. Потай я сподівався, що вона подужає хоча б дорогу туди, а назад її, як це зазвичай буває, понесемо.

Дорога туди минала спокійно. Через три кілометри нарешті вдається вийти з дачної забудови й дістатися до сільського обійстя Ledce. Там є малесенька церква, яку, як ми з’ясували, хтось терпляче ремонтує. Луки ліворуч від дороги нині використовують для розведення худоби, тож мала оцінила й зоологічну вставку — «ооо, телятка».

На третій чверті шляху маркований туристичний маршрут уже пролягає стежкою, тож можна оминути ще одне дачне селище. Звідси вдалині вже видно вкритий лісом пагорб, із-за якого визирають залишки кам’яних мурів і вежечок.

Sára крокувала мужньо, і так ми дісталися до кінцевого роздоріжжя під замком. Сюди можна доїхати й автомобілем дорогою з Týnec nad Sázavou, але тоді ми пропустили б чудову прогулянку. Над головами вже височіла вежа, і ми з нетерпінням чекали на безпосередню зустріч з історією. Для цього треба було піднятися крутою лісовою ділянкою, цього разу за зеленими позначками, аж доки ми дісталися до залишків замкового рову й підйомного мосту.

Неподалік уже чекають руїни головної будівлі замку й кілька оборонних мурів. Варто не зневірюватися й шукати далі, адже нижче можна знайти ще залишки двох веж і мурів замкового подвір’я.

Замок сподобався Sára, і вона навіть сама дотупала назад до автомобіля — лише двічі ми трохи підносили її на руках. Zbořený Kostelec я цілком упевнено можу порадити для приємної сімейної прогулянки.

Більше інформації про замок можна знайти за адресою: http://www.zborenykostelec.cz/.

Це писав RIK у часи створення початкового блогу, не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.