Що ховається за останньою позицією в меню, ми вирішили не перевіряти ... Сфотографовано в зоопарку Hluboká nad Vltavou
Оригінальна страва Cordon Bleu походить із Франції й завдячує своєю назвою знаменитій французькій кулінарній школі з такою самою назвою «Le Cordon Bleu», історія якої сягає 1895 року, коли вона почала проводити перші курси кулінарії у формі газетних статей. Сама назва Cordon Bleu (синя стрічка) походить від лицарського ордену, а згодом, із вісімнадцятого століття, звання Cordon Bleu присвоювали за надзвичайні досягнення у своїй галузі.
Оригінальну страву Cordon Bleu готують із телятини, сиру ементаль або гауда та шинки. М’ясо не солять і не перчать, смаку кишеньці надають саме шинка та сир. Її панірують у борошні, яйці й сухарях та смажать. Приготування доволі просте, а страва при цьому дуже смачна, тому вона здобула популярність у меню по всьому світу.
В Америці (і не лише там) із середини двадцятого століття почала з’являтися й версія з курячої грудки під назвою Курка Cordon Bleu. Дехто припускає, що в її основі лежить українська страва котлета по-київськи, але американські журнали називають її місцевим нововведенням.
Для Курки Cordon Bleu використовують різні види сирів — від моцарели до швейцарського грюєра, але з ементалем ми не помилимося. (На жаль, для нашої демонстрації нам не вдалося купити ементаль у навколишніх магазинах).
Отже, беремося за Курку Cordon Bleu, а на гарнір приготуємо картопляне пюре. До рецепта пюре мусимо додати, що він від Zdeněk Pohlreich, адже відтоді, як ми скуштували його пюре, а потім уперше приготували, усі інші пюре називаємо просто товченою картоплею.
Що нам знадобиться на 4 порції?
4 курячі грудки
4 скибки шинки
6 скибок ементалю (або гауди)
яйце, борошно, сіль, молоко для панірування.
Олія для смаження (або фритюрниця)
Що нам знадобиться на 4 порції картопляного пюре?
400г картоплі
1 упаковка вершків для збивання
120г вершкового масла
сіль
Курячу грудку надрізаємо ножем збоку й відбиваємо молоточком з обох боків. Намагаємося не пошкодити м’ясо, тобто не прорвати його. Якщо це все ж станеться, не впадаємо у відчай, беремо інший шматочок м’яса, відбиваємо й використовуємо зсередини як латку.
Оригінальне Cordon Bleu не солять і не перчать, але ми курочку злегка приправили, хоча мавпувати за нами необов’язково.
На відбите м’ясо розкладаємо шинку ...
... а посередині сир.
Потім закриваємо кишеньку й на «швах» збиваємо м’ясо молоточком докупи.
Готуємо класичне потрійне панірування — пшеничне борошно тонкого помелу, яйце, збите з невеликою кількістю молока (за бажанням і солі), та панірувальні сухарі — і паніруємо кишеньку в зазначеному вище порядку.
Ідеально підійде фритюрниця або багато олії на сковороді. У нас добре спрацювало обсмажити кишеньку з обох боків, а потім поставити ще в духовку на 20 хв за 150°C допектися, поки приготується пюре. Справжнє Cordon Bleu, звісно, лише смажать.
Ставимо варитися картоплю й готуємо добавку для пюре. У сотейник кладемо вершкове масло, вливаємо вершки й даємо уваритися наполовину.
Щойно картопля звариться, зливаємо воду, повертаємо на плиту, розминаємо, а потім беремо електричний міксер із вінчиками (увага, не блендер, бо від нього пюре стало б страшенно клейким), повільно підливаємо уварене масло з вершками й перемішуємо міксером, доки пюре не стане чудово ніжним. Звісно, також солимо його за потреби.
Cordon Bleu подають із лимоном, соком якого його збризкують. Для цього не варто подавати кружальце, бо вичавити з нього сік насправді дуже важко. Можна гарно вирізати лимон: беремо гострий вузький ніж із зубчиками й посередині лимона починаємо вирізати візерунок /\/\/\/\/\/\ ... по колу ...
Доки не отримаємо ось таку гарну форму.
Перед подаванням розрізаємо кишеньку навскіс і подаємо з картопляним пюре та лимоном.
Смачного.
Це писав RIK у часи, коли ще тільки вчився готувати, тож не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.