Візьмемо за основу рецепт Вацлава Фріча, бо його картопляний суп — це просто саме те, що треба.

Інгредієнти:

1 корінь селери середнього розміру

1 більший корінь петрушки

2 більші морквини

150г вершкового масла

4 жмені сушених грибів

4 картоплини середнього розміру

6 великих зубчиків часнику

3 цибулини

2 столові ложки свіжопотовченого кмину

75г пшеничного борошна тонкого помелу

2л домашнього бульйону (курячого або з іншої свійської птиці)

Великий пучок свіжого майорану, сіль, перець, за бажанням листя петрушки

Розтоплюємо вершкове масло й додаємо коренеплоди, нарізані кубиками однакового розміру.

Замочуємо сушені гриби.

Чистимо зубчики часнику, розрізаємо їх навпіл і виймаємо паросток, який у деяких людей спричиняє проблеми з травленням.

Повільно смажимо овочі на вершковому маслі й помішуємо, щоб вони не підгоріли з одного боку. Важливо обсмажити їх аж до золотавого кольору.

Не здаємося. Колір дорівнює смаку. Те, що бачимо, не підгоріло. Можна ще потримати.

Коли овочі вже коричневі, додаємо нарізану більшими шматками цибулю й далі обсмажуємо.

Усі складники мають добряче потемніти й віддати смак.

Ні-і, цього все ще недостатньо.

Навіть зараз усе ще замало.

Ну, припустімо, але ще кілька хвилин потерпимо. Саме цей етап приготування визначає, чи вийде прісний, жалюгідний картопляний суп без смаку, чи справді той чудовий чеський бабусин картопляний суп.

Коли нерви вже не витримують, посипаємо щойно потовченим кмином. Не купуємо мелений кмин, купуємо цілий і товчемо його безпосередньо перед використанням, воно цілком того варте.

Посипаємо борошном і перемішуємо, роблячи засмажку. Якщо під час обсмажування вершкове масло в нас надто випарувалося, перед борошном додаємо ще шматочок масла.

Засмажку теж треба добряче просмажити. Не боїмося ще постояти й помішувати. Не спалимо. Що довше, то краще. Потім добре солимо й перчимо свіжомеленим перцем. Не боїмося солити й перчити вже зараз, а от пряні трави додамо аж наприкінці.

Потроху вливаємо бульйон, розмішуємо засмажку й доводимо до кипіння ...

Тим часом нарізаємо картоплю шматочками приблизно однакового розміру ... не надто великими. Додаємо в суп і варимо приблизно 15 хвилин на невеликому вогні.

Відціджуємо гриби, воду виливаємо. Якщо ми сушили гриби більшими шматками, варто нарізати їх дрібніше.

Розчавлюємо часник пласким боком ножа й нарізаємо на дрібнесенькі шматочки.

І те, й інше додаємо в суп і недовго проварюємо. Потім вимикаємо конфорку, доводимо до смаку сіллю та перцем, додаємо свіжий нарізаний майоран і перемішуємо. Також можемо додати нарізану листову петрушку.

Одразу подаємо. Смачного. Цілком упевнений, що цей картопляний суп нам припаде до душі.

У наступному випуску (можливо, вже завтра) приготуємо камбалу з карамелізованою лимонною цедрою.

Це RIK писав у той час, коли тільки вчився готувати, тож не всі відомості витримують порівняння із сучасними знаннями.