У коментарях мене попросили поділитися рецептом. Тож передусім: рецепт справжнього автентичного супу Tom Kha (у цьому випадку з куркою — Tom Kha Gai) знайдете тут: (https://www.youtube.com/watch?v=kmfstZEB0F8)
А тепер про те, як я його пристосував під себе.
У будь-якому разі вам потрібен галангал. Без нього ніяк. Якщо десь пишуть, що його можна замінити імбиром, це нісенітниця. Єдине, що в них спільного, — це те, що це корінь, тож можете відразу замінити його, наприклад, хроном, морквою чи буряком (це жарт).
Галангал має зовсім інший, характерний смак. Як його дістати? Не хочу нікого рекламувати, але або їдете до Sapa, або, як я, раз на рік замовляєте його в *Rohlík*, коли він найкращий і свіжий, на цілий рік і заморожуєте.
Ще вам потрібні лимонна трава та kaffir lime leaves — листя кафрського лайма. Це цілком можна знайти.
І останнє — кокосове молоко, яке в нас продається в різних бляшанках. Варто читати склад — вам потрібен якнайвищий відсоток кокосового молока та якнайменше всякої гидоти на кшталт гуарової камеді тощо.
Як бачите з рецепта вище, вони кладуть ці ароматні складники в чудове свіже кокосове молоко з поліетиленового пакетика, і там вони віддають свій аромат. Коли я робив так само, то був незадоволений насиченістю смаку — мабуть, у них ці продукти якісніші. Тому я роблю так:
Беру сотейник, наливаю в нього курячий бульйон, галангал нарізаю дрібними кубиками, лимонну траву теж, так само листя лайма, і варю 30 хвилин на повільному вогні. Потім переливаю суміш у блендер і подрібнюю якнайретельніше. За цей час вона, звісно, ще й уварюється.
Потім додаю кокосове молоко, трохи цукру, сік лайма й овочі (цибулю або шалот, помідор), гострий перець, зелену цибулю (цього разу в мене її не було), м’ясо (у цьому випадку креветки), трохи проварюємо, а на останні кілька хвилин додаємо зимові опеньки (їх не варто довго варити, бо тоді вони втрачають і смак, і текстуру), і наприкінці — кінзу. Доводжу до смаку сіллю, цукром і соком лайма. (Ні, у Таїланді туди не додають рибного соусу, просто солять.)