Картопляне пюре знайдемо в цьому рецепті (https://mykorik.cz/clanek/135e3b17-efda-5fc9-b961-ddbc63702991/kure-cordon-bleu-s-bramborovou-kasi/):
Що нам знадобиться:
1 свіжа якісна курка
6 листочків шавлії
2 булочки або батони
3 яйця
50 мл вершків
натерта цедра половини лимона (використаємо БІОлимон, шкірка якого не оброблена хімікатами)
1/2 мускатного горіха
сіль, свіжомелений чорний перець
g
Пишу «свіжа курочка», бо свіжа завжди послужить нам набагато краще за заморожену, але, як бачимо на знімку, саме коли ми збиралися готувати за цим рецептом, довелося задовольнитися розмороженою курочкою (та ще й погано розмороженою). Цього разу готування в нас не надто вдалося, зате принаймні можемо задокументувати, що тепер зробимо краще.
На виборі курки точно не заощаджуємо: у найдешевшій категорії знайдемо хіба що зелених дохляків, яких тримали без руху й годували хтозна-чим, із прісним несмачним м’ясом. Кладемо курочку грудкою на дошку.
Спершу робимо розріз уздовж хребта ... від шиї аж до дупки. Потім із кожного боку підрізаємо шкіру вздовж ребер. Наша мета — залишити на шкірі якомога більше м’яса й ніде її не прорізати.
Так поступово знімаємо шкіру разом із м’ясом з усього внутрішнього скелета. Коли дістанемося до плечових і кульшових суглобів, спершу вивихуємо їх рукою, а потім розрізаємо.
Так у нас залишиться шкіра з м’ясом, ніжками та крилами, а скелет ми повністю відокремимо. Його та всі інші рештки рештки використаємо для бульйону (https://mykorik.cz/clanek/8af2b09f-7f44-5cf2-a92c-080fd83e898e/naporcujeme-si-kuratko-a-udelame-opravdovy-domaci-vyvar/).
Далі на нас чекає найнапруженіша частина. Зверху розрізаємо шкіру на стегнах, далі — до кістки, і вирізаємо всі кістки разом із колінним суглобом. У крил спершу можна відрізати частину від ліктя до кінчика, а потім так само видалити кістки. Стежимо, щоб у кінцевому продукті не залишилося хрящів. Також шукаємо хрящ посередині грудки, там, де в людини груднина. Остання й найморочливіша частина — витягнути всі сухожилля. Особливо в ніжках їх аж напрочуд багато. Усі кістки, сухожилля та хрящі, звісно, додаємо до бульйону, як і шкіру з шиї, якої там більше, ніж нам знадобиться.
Приблизно такий вигляд може мати курка без кісток. Бачимо, що подекуди залишилася самісінька шкіра, тож можемо зрізати м’ясо з грудки та стегон, де його шар товстіший, і викласти ним порожні місця. Потім злегка відбиваємо молоточком через харчову плівку.
М’ясо солимо й перчимо, зверху рвемо листочки шавлії.
Перш ніж братися до начинки, розігріваємо духовку до 140°C (якщо використовуватимемо плівку) або до 180°C, якщо використаємо лише алюмінієву фольгу. У сотейнику розколочуємо жовтки, вершки, мускатний горіх і лимонну цедру. Також злегка солимо.
Хліб нарізаємо кубиками зі стороною приблизно 1 см (ми нарізали кубики завеликими).
До білків додаємо дрібку солі та збиваємо в густу піну. Потім до хліба вмішуємо жовтки з вершками, а далі обережно — збиті білки.
Розстеляємо харчову плівку або алюмінієву фольгу, солимо, перчимо й перекладаємо на неї курку. З одного боку викладаємо начинку. Треба добре обміркувати кількість начинки: ми поклали її забагато і, як побачимо на наступних знімках, правильно згорнути рулет не вдалося.
Якщо використовуємо плівку, загортаємо рулет і добре стягуємо, а поверх неї даємо ще шар алюмінієвої фольги. Кухарі справді пишуть, що ставлять запікатися разом із плівкою за 140°C. У нас краще зарекомендували себе сама алюмінієва фольга й запікання за 180°C.
Рулет запікається приблизно годину, але це залежить від конкретної духовки. Кухарі радять запікати на решітці. До того ж під час запікання за 140°C він не був готовий навіть за півтори години. На дотик визначимо, чи начинка ще м’яка й сира, чи рулет уже готовий.
Після запікання виймаємо й нарізаємо скибками. На знімку бачимо, що він у нас не дуже вдався, не тримається купи через надмірну кількість начинки й занадто товстий шар м’яса. Але тепер ми вже знаємо, як це робиться, тож той, який зараз готуємо за цим рецептом, уже буде чудовий.
Подаємо з картопляним пюре, поливаємо соком із жиром, що витік із рулету після виймання.
Смачного.
Це RIK писав у часи, коли тільки вчився готувати, тож не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.