Натисніть, щоб прочитати першу частину історії
Натисніть, щоб прочитати другу частину історії
Натисніть, щоб прочитати третю частину історії
Минулого разу ми трохи поговорили про цукри й трохи про те, як діє інсулін. Сьогодні поговоримо про те, як узагалі відбувається така інсулінотерапія, поки що без особливих подробиць.
Ми вже говорили, що за допомогою інсуліну цукор із крові відкладається в печінці. Допитливіші з Вас напевно замислилися: як і коли його з тієї печінки, з того складу під рукою, знову дістають?
Для цього служить гормон глюкагон, який теж утворюється в підшлунковій залозі й виконує протилежну до інсуліну функцію. Тоді як інсулін утворюється в так званих B (бета) клітинах острівців Лангерганса, глюкагон утворюється в A (альфа) клітинах. У здорової людини існує рівновага між глюкагоном та інсуліном, завдяки якій рівень цукру в крові підтримується дуже точно й майже не змінюється. (Рівень цукру в крові називають глікемією, і ми говоритимемо про неї насамперед у зв'язку з хворобою.) У здорової людини глікемія коливається в межах 3,5 - 6,4 ммоль/л, після їди ненадовго підвищується ще на 1–2 ммоль/л.
Механізм регуляції у здорової людини працює так. Уже коли здорова людина просто бачить їжу, відчуває її запах, словом, сприймає її, починається перше виділення інсуліну. Щойно ми фізично з'їмо їжу — тобто збільшиться об'єм шлунка та дванадцятипалої кишки, — виділяється наступна порція інсуліну. І лише коли цукор справді потрапляє в кров, виділяються нові й нові порції інсуліну. Одночасно з ним уже знову починає потроху виділятися глюкагон. Якщо людина довший час голодує і глікемія знижується, глюкагон забезпечує надходження з печінки в кров відповідної кількості цукрів. Звісно, усе це працює доти, доки зі складу є що роздавати, а якщо вже немає, у дію вступають інші процеси, які забезпечують вироблення енергії з інших джерел, але з огляду на нашу тему це зараз неважливо.
До речі, противагою інсуліну служить не лише глюкагон, а й інші речовини. Наприклад, адреналін або гормон росту, що, скажімо, у випадку діабету в дитини, яка, уявіть собі, росте, — неабиякий головняк.
Ми вже пояснили, у якому стані й з якою проблемою обміну речовин новий пацієнт потрапляє до лікарні та як діє інсулін. Але як же вводити інсулін і які тут ризики?
Перше, що важливо зрозуміти: інсулін, який використовують для замісного лікування діабету, буває різних видів. Оригінальний інсулін у людському організмі виділяється в невеликій кількості, але практично постійно, і діє дуже, дуже швидко. Такий інсулін неможливо було б вводити ін'єкціями, бо довелося б колоти собі мізерну кількість кожні кілька хвилин.
Тож інсулін, який виробляють для лікування DM1, навмисно має повільнішу дію. Не заглиблюватимуся в подробиці, як цього досягають, але на прикладі Сарінки поясню, що в нашому розпорядженні є швидкий і повільний інсулін.
Швидкого інсуліну теж є кілька видів, зазвичай використовують шестигодинний, тобто такий, що починає діяти приблизно через 15 хвилин, досягає максимальної дії приблизно через три години й загалом діє близько шести годин.
Але Сарінка має у своєму розпорядженні й тригодинний. А ще є інсуліни тривалої дії, які поступово діють протягом 12 або 24 годин.
Ще одна річ, без якої діабетикові не обійтися, — глюкометр. Щоб узагалі якось стежити за значенням глікемії, у ключові або особливі моменти дня потрібно знати, яка вона зараз. Для цього й служить прилад під назвою глюкометр. Він складається з проколювача, коробочки з дисплеєм і тест-смужок. Потрібно скористатися проколювачем (із пружинкою та прихованою голкою), який прикладають до кінчика пальця (на руці), і після натискання на спуск голка проколює палець, утворюючи крапельку капілярної крові. До неї підносять тест-смужку, вставлену в прилад, і він визначає значення глікемії та виводить число на дисплей. Я випробував це на собі, щоб знати, чим ми мучимо Сару, і хоча Сарінка добре переносить вимірювання глюкометром, мені це зовсім не здалося приємним.
То який же режим у пацієнта з DM1? Мета сучасних методів лікування — так званий інтенсифікований режим. Це означає, що інсулінотерапія має відтворювати інсулінову криву здорової людини. У здорової людини постійно виділяється крихітна кількість інсуліну для забезпечення так званих базальних функцій — саме тієї функції, яка дозволяє глюкозі потрапляти в клітини. А після кожного приймання їжі відбувається більший викид інсуліну.
Денний режим діабетика може більш-менш змінюватися, проте я опишу режим, до якого ми разом із нашим діабетиком дійшли у випадку Сари. Припускаю, що в багатьох із Вас (діабетиків) режим побудований інакше, але, судячи зі значень глікемії та порад лікаря, Сарінці найкраще підходить саме цей. Поступово дістануся й до fine tunningu, який я запровадив пізніше.
7:00 підйом — при DM1 справді потрібно вставати вранці о притомній годині, бо приблизно з третьої, четвертої ранку організм (за допомогою глюкагону) запрограмований діставати з печінки рештки запасів цукрів. Уранці потрібно ввести інсулін і дати сніданок.
- вимірювання глікемії — ін'єкція інсуліну короткої дії — сніданок із точною кількістю вуглеводів.
Кожна страва діабетика повинна містити точну кількість вуглеводів. Також потрібно зважати на те, наскільки швидкі цукри містить їжа. Усе, що містить сахарозу, дуже небажане, так само як деякі фрукти (виноград, сливи), і взагалі це досить складно. Складанню меню я присвячу наступні розділи.
9:30 перекус
- вимірювання глікемії — перекус із відповідною кількістю вуглеводів
Для перекусу найкраще підходять фрукти, передусім ті, що містять клітковину, — яблука, груші тощо. Додати цукрів, які врівноважать рівень інсуліну, що саме зараз діє найсильніше. Кількість і вид можна змінювати залежно від поточної глікемії.
12:00 обід
- вимірювання глікемії — ін'єкція інсуліну короткої та тривалої дії — обід із точною кількістю вуглеводів.
Опівдні ми вводимо також дозу інсуліну тривалої дії (12 год). На щастя, обидва інсуліни можна набрати в той самий шприц і ввести одночасно одним уколом.
14:30 перекус
- вимірювання глікемії — перекус із відповідною кількістю вуглеводів
Для перекусу найкраще підходять фрукти. Додати цукрів, які врівноважать рівень інсуліну, що саме зараз діє найсильніше. Кількість і вид можна змінювати залежно від поточної глікемії.
17:30 вечеря
- вимірювання глікемії — ін'єкція інсуліну короткої дії — вечеря із точною кількістю вуглеводів.
Те саме, що й під час обіду.
20:00 друга вечеря
- вимірювання глікемії — перекус із відповідною кількістю вуглеводів
Її можна відсунути до самого відходу до сну, але набагато пізніше мала все одно спати не лягає, особливо зважаючи на те, що вранці їй знову вставати о сьомій, а нам разом із нею.
00:00 нічний інсулін
- вимірювання глікемії — ін'єкція інсуліну тривалої дії
Якби глікемія впала нижче певного значення, довелося б розбудити й додатково погодувати
03:00 контрольне вимірювання
- вимірювання глікемії
Як уже згадувалося, у цей час глікемія вночі зазвичай найнижча. Тому важливо виміряти її й переконатися, що цукру не замало, а за потреби розбудити й додатково погодувати.
Сарінку вже скоро випишуть із лікарні (у нашій історії), проте наступного разу ми ще розглянемо інші ускладнення лікування. Нас передусім цікавитиме, що таке гіперглікемія та гіпоглікемія і як вони можуть загрожувати нашому здоров'ю чи життю. А також що може статися, якщо про якийсь із наведених пунктів денного режиму забути, недооцінити його або щось зробити неправильно...
(Продовження наступного разу, знову в понеділок о 16:35)
Це писав RIK за часів створення початкового блогу, не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.