Осині гнізда складаються з бісквітного печива, на якому вони стоять, тіста для корпусу та начинки. Корпус може мати багато варіантів, ми покажемо два — какаовий і мигдальний. Замість мигдалю можна зробити ще один варіант із фундуком або волоськими горіхами.
Що нам знадобиться:
Шоколадний корпус:
100 г вершкового масла
160 г бісквітного печива
4 столові ложки какао (якнайкращої якості)
60 г цукрової пудри
4 столові ложки чеського рому туземак
Мигдальний корпус:
100 г вершкового масла
90 г бісквітного печива
70 г меленого мигдалю
60 г цукрової пудри
4 столові ложки чеського рому туземак
Начинка:
3 жовтки
100 г вершкового масла
50 г цукру-піску
1 стручок ванілі
3 столові ложки рому
Для складання:
формочка для осиних гнізд
мисочка цукру-піску для обсипання формочки
бісквітне печиво для основи
Почнемо з начинки, адже нам потрібно, щоб перед використанням вона добре застигла. Масло (просимо Вас, у всьому подальшому рецепті (та й у всьому блозі) діє правило: масло — це масло. Hera — не масло!) кладемо в сотейник і повільно розтоплюємо на слабкому вогні.
Стручок бурбонської ванілі розрізаємо й ножем вишкрібаємо насіння.
Насіння ванілі вмішуємо в розтоплене масло й зовсім трохи прогріваємо, постійно помішуючи. Ми не хочемо перепалити масло, нам потрібно лише, щоб розкрилися смак та аромат ванілі. Потім знімаємо з вогню й ставимо в холодне місце.
Тепер візьмемося за тісто для корпусу. Описаний рецепт — для какаового корпусу. Дитяче бісквітне печиво подрібнюємо в блендері на порошок.
Пересипаємо в миску, додаємо цукор, какао та ром ...
... і замішуємо тісто.
Мигдальний корпус робиться подібно: подрібнюємо мигдаль, ...
... і висипаємо його на суху сковорідку підсмажитися.
Треба діяти повільно й обережно, помішувати або підкидати мигдаль, щоб не спалити його. Щойно відчуємо мигдальний аромат, можна припиняти. Далі мигдалю треба знову дати охолонути. Решту мигдального тіста робимо так само, як какаове, лише з відповідних складників, див. вище.
Тепер наше ванільне масло вже охололо, тож завершимо начинку. Три жовтки розтираємо з цукром.
Потім вмішуємо в них ванільне масло й отримуємо кремову консистенцію. Набираємо крем у кондитерський шприц і ставимо в холодне місце.
Якщо тісто надто м’яке, спершу також ставимо його охолодитися. Готуємо формочки, в одну миску насипаємо цукор-пісок, а в іншу — бісквітне печиво, яке знадобиться нам для основи. У миску його кладемо для того, щоб було зручніше брати рукою, ніж із пакета. Також готуємо столовий ніж, щоб зрізати зайве тісто.
Перш ніж почати, один раз набиваємо тісто в суху формочку (можна було б і змастити її маслом, але бабуся вчила нас саме так). Потім знову виколупуємо тісто. Так формочка змастилася жиром, і цукор у ній триматиметься.
Формочку «вмочуємо» в мисочку з цукром і добре обсипаємо всередині, а цукор висипаємо назад. Він прилипне до внутрішньої поверхні формочки й потім допоможе нам легше вибити готове гніздо.
Набиваємо формочку тістом, краще невеликими порціями й добре утрамбовуючи. Посередині мізинцем або кінцем дерев’яної ложки робимо заглиблення для начинки.
Потім столовим ножем круговим рухом від середини назовні зрізаємо зайве тісто, яке повертаємо назад і можемо знову використати.
Кондитерським шприцом наповнюємо кремом. Не кладемо забагато крему, щоб він потім не витікав знизу, бо гнізда будуть зайве замазані.
Прикладаємо й притискаємо бісквітне печиво, на якому потім стоятиме гніздо.
Насамкінець виймаємо гніздо з формочки, найкраще на дошці: беремо формочку пальцями невисоко над дошкою й несильно вдаряємо об дошку нижньою частиною кисті. Потім знову обсипаємо формочку цукром і беремося за наступне гніздо.
Готові гнізда зберігаємо в холодному місці й за термін придатності не хвилюємося, бо вони точно зникнуть першими.
Дехто ще вмочує гнізда в шоколад, але ми якось звикли саме так. Із шоколадом нам це вже здається занадто.
Смачного.
Це RIK писав у той час, коли лише вчився готувати, тож не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.