Те, що він з’явився на світ із м’яса з-під сідел татарських воїнів, — легенда. Тартар виник у Франції як Steak Tartare, де сире нарізане яловиче м’ясо подавали до тодішньої новинки межі 19. і 20. століть — соусу тартар.
Крім французького типу, який розвивався так, що соус тартар розпався на інгредієнти (жовток, олія, каперси, шалот тощо), сьогодні існує багато видів тартару. Усі ми знаємо наш чеський, де м’ясо зішкрібають ножем або перемелюють на м’ясорубці, додають багато спецій та інших інгредієнтів і подають до грінок, смажених на смальці й натертих часником.
Ще один варіант — п’ємонтський тартар з Італії. М’ясо нарізають малесенькими кубиками, додають оливкову олію extra virgin, анчоуси, Parmigiano Reggiano, лимонний сік і подають із білим хлібом та білим трюфелем.
Є ще тартари в Азії, особливо в Японії, але про них я мало знаю, і напевно вони є ще десь.
Я сьогодні приготував два варіанти, і жоден із них не класичний.
Круглий м’яз яловичого стегна нарізаю, як для п’ємонтського тартару, — просто така текстура м’яса мені більше до смаку.
1. Яловичина, оливкова олія extra virgin, песто медведезе (із черемші), шалот, сіль, Parmigiano Reggiano, Little Gem, білий рогалик із тіста з додаванням жиру, підсмажений на грилі з оливковою олією extra virgin
2. Яловичина, діжонська гірчиця, анчоус, оливкова олія extra virgin, сіль, ферментований кампотський перець, шалот, вустерський соус, хліб, смажений на смальці, натертий часником (з якого видалили паросток), Little Gem, Parmigiano Reggiano