Спершу трохи про коріння цієї страви. У стилі Carbonara (у перекладі чеською це означає вуглярські або по-вуглярськи) найчастіше готують спагеті, але й інші види пасти (фетучині, ригатоні тощо). Що стосується первісного італійського рецепта, то основу, крім пасти, становлять яйця (іноді використовують лише жовтки, іноді цілі яйця, а іноді суміш того й іншого), якийсь різновид італійського бекону чи сала (гуанчале — нібито найтрадиційніший варіант, або панчета чи якесь італійське сало), сир пекоріно романо, оливкова олія або вершкове масло та чорний перець грубого помелу. Такий вигляд має базовий італійський варіант. Про походження рецепта існує чимало припущень: від думки, що Spaghetti Carbonara були їжею шахтарів, які видобували вугілля, через припущення, що грубо змелений перець зверху нагадує вуглярську справу, аж до різних інших, менш імовірних легенд. Факт у тому, що рецепт швидко знайшов своє місце у Сполучених Штатах, а згодом і в усьому світі, але в дещо зміненому вигляді.

Цією зміною стали вершки. В італійській кухні вершки — більш-менш винятковий інгредієнт, проте Spaghetti Carbonara в тому розумінні, яке сьогодні мають у США, Франції, Іспанії, Великій Британії чи навіть Росії (особливо в Москві), серед основних складників, крім пасти, жовтка та перцю, містять вершки, а замість сиру Pecorino Romano часто використовують пармезан.

Сьогодні ми спробуємо обидва варіанти класичної страви, а потім удома зможемо проголосувати, який рецепт кращий. :)

Отже, спершу потрібні продукти для обох варіантів:

Для Spaghetti Carbonara (італійських) на 2 порції нам знадобляться:

180г спагеті (найкраще із семоліни)

50г італійського сиру Pecorino Romano, дрібно натертого

1 яйце

2 жовтки

125 г гуанчале або панчети

оливкова олія, сіль, чорний перець свіжого грубого помелу

А тепер американський варіант (який у крайніх випадках може містити навіть печериці), для тих самих двох порцій він має такий склад:

180г спагеті

50г італійського сиру Parmigiano Regiano

2 жовтки

200мл вершків

125 г гуанчале або панчети

оливкова олія, сіль, чорний перець свіжого грубого помелу.

(Наш улюбленець Zdeněk Pohlreich у книжці Bravo šéfe згадує ще й досить значну кількість бульйону, але ми це пробували, і в результаті вершки в нас згорнулися. Або це друкарська помилка, або бракує частини опису приготування, але однозначно рекомендувати цього не можу).

Сьогодні ми приготуємо обидва варіанти одночасно (італійський з’їмо на вечерю ми, а Сарінка, наша люба подруженька, не любить пекоріно, тож їй зробимо «американський» варіант).

Нам пощастило, адже основа буде однакова. Обсмажити панчету.

Панчетку зачищаємо, якщо на ній була шкірка, зрізаємо її та вішаємо на дерево синичкам, решту нарізаємо дрібними кубиками. Іноді можна побачити й вузькі або ширші смужки, але ми не лінуватимемося.

У сотейник наливаємо трохи оливкової олії або кладемо вершкового масла й обсмажуємо панчетку. Іноді вона досить жирна, і додаткова олія нам не надто потрібна.

Обсмажуємо її до легкої хрусткості.

Тепер для італійського варіанта розбиваємо одне ціле яйце й додаємо два жовтки.

Яйце та жовтки перемішуємо вінчиком і підсипаємо сир, який теж розмішуємо.

Більша частина має без проблем розчинитися.

Можемо відразу грубо змолоти чорний перець і злегка посолити. Пам’ятаймо, що сир солоний, панчета солона, та й спагеті варяться в солоній воді. Тож із сіллю дуже обережно.

Тепер ще про американський варіант. Жовтки змішуємо з вершками й всипаємо сир. Так само, як і в італійському варіанті, розтираємо вінчиком і можемо поперчити чи посолити.

Тим часом ми поставили кип’ятитися воду в достатньо великій каструлі, добре її посолили й додали трохи олії, щоб спагеті не злипалися. Коли вода закипить, кладемо спагеті. За рекомендованим на упаковці часом варимо al dente (на зубок). Тобто так, щоб зовні спагеті були м’які, а всередині ще трохи тверді.

Щойно спагеті готові (куштуємо їх у процесі), без жодних зволікань відціджуємо їх і додаємо до каструлі з обсмаженою панчетою (у нас дві каструлі: одна для італійського, друга для американського варіанта).

На конфорці доводимо до кипіння й в обох варіантах вливаємо соус.

Ось так для італійського варіанта... повільно варимо й помішуємо, щоб яйце не згорнулося на шматочки яєчні, а лише гарно огорнуло спагеті.

Варимо, доки рідина не випарується, а спагеті не залишаться вкритими соусом.

З американським варіантом на нас чекає те саме. Повільно помішувати й варити, доки вершки не випаруються, а паста не залишиться вкритою соусом.

А коли все готове, викладаємо на тарілку й зверху ще грубо мелемо чорний перець. Італійський варіант бажає смачного.

Американський також.

Найважливіше — не залишати спагеті плавати в соусі (найчастіша помилка в ресторанах), а дати соусу випаруватися й обліпити спагеті.

Ну от, якщо ми вдома вже вміємо, то, сподіваємося, з часом навчаться й у тих ресторанах. Бажаємо всім смачного.

Це писав RIK у той час, коли лише вчився готувати, тож не вся інформація витримує порівняння із сучасними знаннями.